Чергова річниця блокувань ресурсів окупанта (РФ) і можна підвести певні підсумки. В 2017 році я писав про (не)доцільність блокувань в розрізі т.з. “білих китів”. Президент явно підпише продовження міні-санкцій і це сприймається загалом, як позитивне рішення. Проте для мене обмеження в Мережі виглядають, з одного боку, як симулякр, а з іншого – пряма загроза Свободі Висловлювань.
Як доводи ефективності блокувань, нам демонструють статистику і звертають увагу, на скільки саме знизилась аудиторія відвідувань вк, мейлру, рамблер, яндекс та інших сервісів, що напряму чи опосередковано належать\контролюються ФСБ РФ… для багатьох і досі це Секрет Полішинеля. Так ось, нам демонструють значне зниження у користуванні громадянами України цими сервісами. Проблема полягає в тому, що нам демонструють те, що можна побачити з нашого боку. Проте переважна більшість аплікацій вищезгаданих сервісів працюють через свої VPN, проксі, CDN… і умовна українська сторона навіть не знає, що там відбувається після того, як користувач відкрив свою аплікацію на телефоні чи той же оглядач Opera.
Наведу декілька аспектів, чому я виступаю проти блокувань в Мережі, навіть проти блокувань ресурсів окупанта.
- Суто технічно блокування зачіпають не тільки небажані\заборонені ресурси, але й величезний пласт всього іншого. Можна згадати хоча б блокування CloudFlare “по IP”, коли блокуючи щось одне, вивалюється цілий сектор ресурсів, кількість яких рахується сотнями тисяч!
- Тоталітарний аспект: дали пальчик (дозволили обмежити Свободу трішечки), а тут дивимось і вже нашу руку по лікоть заковтнули… Одне блокування, плюс ще маленьке… а тут ще хтось проти Президента осмілився з критикою виступити тощо. Зараз починається чергова хвиля боротьби під прикриттям “моралі” (збережемо наших дітей), “війни” (пропаганда окупанта… так у нас у ВРУ вона є), “образи почуттів” (віруючих, ЛГБТ), “наркотики” тощо. В цьому ми ідемо чітко по стопах окупанта і синхронізуємо Законодавство з ним напряму. Думаю, що більшості вже зрозуміло, що умовна “вата” і так знаходить собі спосіб поживитись лайном (його в необмежених обсягах ллють з офіційного ТБ абсолютно законно), а “говорящі голови”, типу Шарія, навіть мають формальні партії в Україні.
Товариш майор завжди буде залякувати і казати, що без них ми є незахищеним стадом бідних овець, а навколо самі вовки. Політик у свою чергу зіграє і пояснить, звертаючись персонально до вас, що це ж не утиск ваших конкретних Свобод – ви ж розумні людина, а це – піклування про тих інших дурненьких спів-громадян, що не здатні самі визначити, що для них є добре, а що погане.
Кожна влада у нас, без винятку, намагається загнати громадян в електронне стійло. Зараз це відбувається під гаслами #жіжіталізації всього і вся, а паралельно ручками милих Зе-реформаторів будується такий собі концтабір і те ж СБУ під час звичайного мирного правового стану намагаються наділити всім, що було в КДБ. На всяк випадок нагадаю про Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України №3196 від 10.03.2020 від Президента.
Резюме
Заборони неефективні, ба, навіть шкідливі. Кожного разу, коли вам з благими намірами намагаються пояснити, що якісь Мережеві обмеження – це благо для вас, то ви маєте розуміти, що ефект від цих дій, як від тонкої і ніжної целофанової плівки. Вас обмотують шарами… спочатку смішно і думаєш, та я її в будь-який момент розірву, але вже за 5-6 обертів розумієш, що рухатись вже не виходить і ледь дихаєш…
