Почався повільний відтік з т.з. Зекоманди. Люди навіть пишуть поодинокі розгнівані публікації, що їх не прийняли, їх не дослухались, не беруть в розробку напрацювання і досвід багатьох років. Публікації сповнені розпачем і щирою образою – люди справді вірили… вірили в ЩОСЬ!
Дуже важко намагатись пояснити прихильникам Зеленського, в чому саме для мене полягає проблема з їх кандидатом (тепер вже з нашим спільним Президентом). Для ілюстрації своєї думки наведу гіпотетичний сценарій, який з великою долею імовірності стане реальністю вже на наступні вибори. Це, звісно, за умови того, що Україна існуватиме – і одразу поясню, що в цьому новий Президент не винуватий, так само, як і попередній, оскільки набуття суб’єктності народу\нації\країни не залежить від фюрера… минули вже ті часи, коли одна (принаймні на думку широкої публіки) людина вирішувала все.
Ситуація зараз і гарна, і одночасно погана. Попри те, що моїм вибором є Порошенко і вважаю на даному етапі цей вибір правильним, а до іншого кандидата і фавориту, в мене ставлення, як до гри на популярних в Україні тоталізаторах, де навіть імовірності виграшу невідомі, але й вірити у чесність гри немає підстав (ба, навіть чесна гра – це гроші на вітер)… все ж хочу звернутись до сторін. Ми вже проходимо треті демократичні вибори (янукович – 2010, Порошенко – 2014 і зараз) та бачимо, що громадяни добровільно і без підтасовок голосують за щось, що не має зв’язку з реальністю.
На мою думку “ПРОТИ” не дорівнює “ЗА”. Можна почати філософські дискусії, але практичний посил боротьби “проти чогось” і “за щось” відрізняються. На прикладі Майдану навіть можна спостерігати, що це була боротьба проти януковича. Звісно частина людей заявить, що “не за те стояв Майдан”, але коли починається розбір, за що саме, то приплітається все, що завгодно, і “вимоги” стають потоком свідомості. І головне – тоді не було сформульовано, за що саме ми боремось.
Нова Зеландія вирішила заборонити зброю – пообіцяла дуже рішуче щось там прийняти в короткі строки. Мабуть створять якусь “ган-фрі” країну, а потім будуть дивуватись, як же це так, а зі злочинністю та насильством справи не покращились. Далі почнуть ножі забороняти – йой, а це ж десь були такі намагання і під тією ж короною.
Ситник ридає, антикорупціонери плачуть, аХтивісти б’ються в істериці через те, що за незаконне збагачення нікому і нічого не буде… Думаю, що також сумують і ті, на кого не було заведено справи про незаконне збагачення – можна б було зараз законно раз і назавжди відмити свої “здобутки”. Цікаво те, що саме антикорупціонери внесли цю поправку всупереч рекомендацій європейців.
Мережа дала Свободу – таку, якої не бачило Людство ще ніколи, але багаторічна “арт-підготовка” (так, методи війни всюди ті самі) в інформаційному просторі, флеш-мобія, невідповідність сучасної освіти реаліям сьогодення тощо… все це дає можливість розгортати ще масштабніші маніпуляції і перетворювати буквального кожного в учасника маркетингової, виборчої компанії “за” або “проти” чогось.
В курнику сиділи кури – Розмовляли про лисиць. Кажуть: “лиси – вони дури, Але ж шкода їх усіх”. Так, їдять нас трохи часом, Але то – все їх природа. Ми – не безкоштовне м’ясо, Проте лисів також шкода. Думали, про складну долю Тих лисиць, що в лісі жиють. Про мотиви і дитинство, Співчували всі, як…
Трагедії стаються… Але причини їх в тому, що “хтось” з батьків дав хабара пожежнику чи чиновнику, хтось виписав диплом, хтось вірить в “господарників”, хтось проголосував за диктатора, хтось не пішов на вибори, хтось промовчав і не здав “свого”, хтось не пішов на курси з надання долікарняної допомоги, хтось злякався, хтось послав солдат вбивати дітей в…
Дізнався про долю наметового містечка під ВРУ. Чому так сталось і чи могло бути інакше? Оце відкрив свій сайт і переглянув публікації з 2014-го року… я оракул і шаман, я вмію передбачати майбутнє… Розумні люди, яких в мене в контактах багато – то їм і раніше нічого не потрібно було пояснювати, вони весь цей час…
Декілька фотографій з чудового “Свята Новорічної Іграшки”, яке вже в сьоме відбувається в Центрі Української Культури та Мистецтва. Моя кохана дружина також приймає участь в цій виставці і 26 грудня відбудеться її благодійний майстер-клас для діток.
Кожного разу, коли патріоти здіймають хвилю стосовно чергової “зірки”, що десь там в Московії співає і не вбачає в цьому нічого поганого, згадую мамині слова: “Ніколи не варто очікувати від блазня хоч-якоїсь громадянської позицій… так було в усі часи”. Завдяки батькам з дитинства в мене не було кумирів… слухав дуже багато і різного, але кумири…