Позначка: brain overclocking

Дуже важко намагатись пояснити прихильникам Зеленського, в чому саме для мене полягає проблема з їх кандидатом (тепер вже з нашим спільним Президентом). Для ілюстрації своєї думки наведу гіпотетичний сценарій, який з великою долею імовірності стане реальністю вже на наступні вибори. Це, звісно, за умови того, що Україна існуватиме – і одразу поясню, що в цьому новий Президент не винуватий, так само, як і попередній, оскільки набуття суб’єктності народу\нації\країни не залежить від фюрера… минули вже ті часи, коли одна (принаймні на думку широкої публіки) людина вирішувала все.

Ситуація зараз і гарна, і одночасно погана. Попри те, що моїм вибором є Порошенко і вважаю на даному етапі цей вибір правильним, а до іншого кандидата і фавориту, в мене ставлення, як до гри на популярних в Україні тоталізаторах, де навіть імовірності виграшу невідомі, але й вірити у чесність гри немає підстав (ба, навіть чесна гра – це гроші на вітер)… все ж хочу звернутись до сторін. Ми вже проходимо треті демократичні вибори (янукович – 2010, Порошенко – 2014 і зараз) та бачимо, що громадяни добровільно і без підтасовок голосують за щось, що не має зв’язку з реальністю.

На мою думку “ПРОТИ” не дорівнює “ЗА”. Можна почати філософські дискусії, але практичний посил боротьби “проти чогось” і “за щось” відрізняються. На прикладі Майдану навіть можна спостерігати, що це була боротьба проти януковича. Звісно частина людей заявить, що “не за те стояв Майдан”, але коли починається розбір, за що саме, то приплітається все, що завгодно, і “вимоги” стають потоком свідомості. І головне – тоді не було сформульовано, за що саме ми боремось.

Ситник ридає, антикорупціонери плачуть, аХтивісти б’ються в істериці через те, що за незаконне збагачення нікому і нічого не буде… Думаю, що також сумують і ті, на кого не було заведено справи про незаконне збагачення – можна б було зараз законно раз і назавжди відмити свої “здобутки”. Цікаво те, що саме антикорупціонери внесли цю поправку всупереч рекомендацій європейців.