Здійнялась хвиля в Чебурнеті, який там все ще називають РУНЕТОМ – ховрашки вже почали не те, що щось підозрювати, але й відчули чиєсь дихання ззаду та притиснутий до стегна “демократер” (поліцейська дубінка, 90-ті). Нарешті на Росії і до ІТ-івців дотягнулась рука путлєра… у специфічний і безжалісний спосіб: не можна ходити в Tor, відосики якісь не грузяться, тощо.
Хто такі сучасні IT-вці
Без перебільшення, в масі своїй ІТ-вці (і в Україні, і на Росії) зараз є повноцінним середнім класом, не тільки з хлібом і маслом, але часом і з ікрою. Вони є “елітою”:
- вищі заробітні плати;
- подорожують Світом;
- кращі умови праці;
- краще облаштовують побут;
- читають, хоч щось.
ІТ-вці переважно безпринципні “космополіти” і не дуже влазять в політику… воно їм не потрібно, замовлень море, гроші є, не конфліктують з владою, впевнені, що в будь-який момент можна звалити закордон. Але тут вони відчули, що почали закручувати гайки…
Що таке СОРМ
Не буду давати визначень з Wikipedia (але обов’язково перейдіть і почитайте), або ж детально розписувати. Загалом – це тотальне стеження за всіма, всіма доступними засобами і з 2014 року в Росії по суті запроваджено СОРМ-3. На додачу до “Роскомнадзор”-у, який у примітивний і неефективний спосіб блокує ресурси, є ще такі речі, як, наприклад, DPI і ще купа “солодощів”, якими можна реально перекрити інформаційний “кисень”.
Традиційні стадії прийняття… СОРМ
- Denial — “I feel fine.”; “This can’t be happening, not to me.
Та, нє, в Росії таке неможливе. - Anger — “Why me? It’s not fair!”; “How can this happen to me?”; ‘”Who is to blame?”
Це не чесно, то ж має стосуватись терористів, отих воно опозиціонерів, я то тут до чого? - Bargaining — “I’ll do anything for a few more years.”; “I will give my life savings if…”
Ні, ну я ж підписав петицію і вийшов на Болотную з протестом, але я ж не проти путлєра і не хочу мати нічого спільного з “макаревичами” та “ахіджаковими”, і взагалі я вийшов на протест у вихідний день, сам один, вночі, постояв та покурив. - Depression — “I’m so sad, why bother with anything?”; “I’m going to die soon so what’s the point?”; “I miss my loved one, why go on?”
Потрібно погратись в якусь іграшку – це відволікає. - Acceptance — “It’s going to be okay.”; “I can’t fight it, I may as well prepare for it.”
EOF
Що робитимуть ІТ-вці
Якась частина IT-вців спокійно звалить (дуже не хочеться, але й до нас в Україну також), яким загалом начхати на ту Росію, а мізків працювати закордоном достатньо, мовою англійською володіють, проблем немає.
Частина піде на службу в силові структури – там потрібні “тупі” і безвольні виконавці.
Також будуть й ті, хто усвідомить свою нікчемність і непотрібність за межами того боксу (як Більченко), в якому вони працюють в даний момент… і ніхто не чекає на них закордоном.
Очікувати, що Росії ІТ-івці масово будуть опиратись путлєрівському режиму, не варто.
“Україна — не Росія”
Колишній президент України Леонід Кучма окреслив відмінності, а подальше десятиліття практично продемонструвало ці та інші відмінності.
Замість висновку по Росії
Ті території втрачені на непевний час для Цивілізації і зробити толком нічого не можна. Так, багато російських ІТ-івців все ще “пижаться” і кажуть, що навіть і в Китаї можна в Facebook пролазити… так, можна, але хто сказав, що будують “Китай”, а не, наприклад, “Північну Корею”… в будь-якому разі, мишоловка вже захлопнулась.
Росія – це гарний урок для України. Свободу потрібно відстоювати на всіх рівнях, в т.ч. і в Мережі. Під блокуваннями “вконтактиків” українцям проштовхують той самий СОРМ… з благими намірами, але це все одно – це СОРМ. Він спочатку м’який і неефективний зовсім – кожен школярик за інструкцією в гугл може його обійти, а потім він все ніжніше обтягує… наче пакування прозорою і зовсім неміцною плівкою… шар за шаром, шар за шаром.
EOF