Десь рік тому писав, що небезпечно користуватись деякими сервісами для збереження сторінок в історії Інтернету… Я наводив приклад сервісу Webarchive(.)pro та десятка його дзеркал (archiveshare(.)net, importantpages(.)ru, archivebox(.)ru, okpages(.)ru, windowpages(.)ru, pagedocs(.)ru, mypagewithme(.)ru, mysavedpage(.)ru, hardarchive(.)ru, undeletedpages(.)ru, secondaryarchive(.)ru, webarchive(.)su тощо). Тепер основним доменом є webarchive(.)su. Загроз неймовірно велика кількість – про них писали всі, хто не лінувався. Навіть московинська соціальна мережа почала блокувати його в жовтні 2015 року, а Facebook долучився лише навесні 2016-го.
“Что с человеком ни делай, он упорно ползет на кладбище” (с) Михайло Жванецький
Зараз люди перекинулись на savemypost(.)com – та сама контора, той же функціонал з бонусом. І добре було, якщо б людей не цікавила власна приватність, безпека та збереження важливих даних на своїх комп’ютерах…
Головна ідея веб-архівів – збереження інформації і запобігання її викривленню. І ось тут наші “ура-патріоти” бездумно віддають у руки московинським службам всі карти – в тих архівах наш ворог може і правити інформацію і просто знищувати її. Хто володіє інформацією, той володіє світом. Думаю, що через деякий час ці дані будуть прийматись навіть судами…
Так що ж робити?
Є декілька безпечних альтернатив для того, що б зберігати в архівах Мережі те, що вам потрібно:
- archive.org – старий, надійний, всесвітньо-відомий сервіс з гарною репутацією та довірою інтернет-спільноти;
- archive.is – особисто я відносно нещодавно почав використовувати цей сервіс, як дублювальний для archive.org.
Для зручності користуюсь додатком Get Archive – там є функціонал обох інструментів одразу.
Не будьте гамельнськими щурами, думайте, перевіряйте інформацію та всі її джерела з ланцюжком – піклуйтеся про інформаційну безпеку.
