Кажуть, що ТБ – це зло. Не погоджусь, так само, як і щодо зброї. На мою думку, Україна могла б бути іншою, якщо б замість серіалу “Слуга Народу” люди дивились якісь інші, наприклад, Yes, Minister. Одразу скажу, що переважити популярність легкого гумору та простих рішень (серія з Саакашвілі приходить на думку одразу) звісно не вийде і лише декілька відсотків людей подивляться, але й це для початку непогано.
Є величезна спокуса стати тоталітарним лідером хоча б для того, що б примусити все населення України передивитись, вивчити напам’ять і здати іспит з чудового британського серіалу Yes, Minister та Yes, Prime Minister – його перекладено на всі мови Світу. Щоб кожен без винятку розумів, як працює бюрократія (принаймні класична Британська) і додав туди ще й наших шарів з феодалізму та криміналу. Це, як щеплення, від безумовного споживання популістичних гасел політиків. Також це запобіжник від ставлення до держави, як до батьків – “держава має зробити для мене те”, “хтось мені винен щось”, субсидії, дотації тощо. Бажання отримання халяви чи “справедливого” для людей буде завжди сприйматись, як те, що лежить на вагах з одного боку, а на іншу сторону потрібно завжди покласти щось зі своєї кишені. Причому зазвичай потрібно віддавати (переважно у вигляді податків) значно більше, ніж потенційно можна отримати.
Так, можна примусити людей робити щось, що тобі хочеться. Проте, якщо маєш абсолютну владу, то навіщо потрібні люди, що думають!?! Навпаки – стадо барани є найкращою підтримкою будь-якої влади і загальна система вже є збалансованою… принаймні на деякий час.
Мені б дуже хотілось, що б бодай одна політична сила взяла на себе сміливість та пообіцяла протранслювати на Суспільному телебаченні серіал повністю. Вже через це мало б сенс проголосувати за таку політичну силу. Це комерційно невигідний проект і за один показ не дасть відчутних результатів, проте буде надія, що з часом після повторів все більше людей будуть мати “щеплення” від популізму.
З серіалами – це, як з книгами (потрібно читати багато і різне), як з подорожами, в т.ч. закордонними (вони просто необхідні, для того, що б зрозуміти, що ТАМ гарного, а що й не дуже), як з мовами іноземними (їх необхідно вивчати, що б спілкуватись напряму). Серіали на сьогодні – це одне з найдоступніших джерел “пізнання світу”. Їх також називають “жвачкою” – це те, що багаторазово відригує і пережовує худоба (вівці, корови тощо). Але навіть за цих умов потрібне різноманіття, оскільки не всі серіали однаково шкідливі.
