Ми віримо в якусь ексклюзивну індивідуальність та неповторність себе чи будь-якої іншої персони, події чи явища в світі з минулого чи у теперішньому. І такі погляди загалом прийнятні для більшості людей, особливо, коли це стосується нас-коханих – визнати, що навколо ще мільярд+ таких самих (плюс-мінус), буває важко для деяких. І загалом все виходить з нерозуміння, що таке “великі числа”, чи основ нашого Всесвіту.
Коли мені було мало рочків, але в нас вже був комп’ютер (дякую батькам, так само, як і за можливість читати без обмежень), то в програмці-ситезаторі… це було щось дуже страшне по дизайну і мовою, здається, що фінською – звісно, що ніякого перекладу, чи google-translate тоді ще не було… Так ось, програмці з окремих семплів (безлічі готових звуків, чи як воно правильно називається) я створив декілька треків. За три-чотири роки група “The Prodigy” (ще тоді не дуже популярна в нас) видає новий альбом “The Fat Of The Land” і ми з сестрою, як би то сказати, зі здивуванням чуємо трек, який я зібрав раніше… ніякої конспірології – Інтернету у нас ще тоді не було, так що і вкрасти шансів не було б.
Один з перекладів слова prodigy – надзвичайно обдарована людина. Тобто геній.
Для мене особисто цікаво інше – вже зараз, через більше, ніж пів життя, я випадково (спеціально ніколи не копався в таких речах – музика гарна і OK), дізнаюсь, що майже все (може і всі 100%) в творчості “The Prodigy” запозичене.
Тоді стає цілком зрозуміло, як я міг створити щось, на мою думку, унікальне. Я дуже багато слухав (і досі слухаю) різної музики в дитинстві, всіх жанрів і напрямків… і десь ця мелодія (чи її ключовий шматочок), в зовсім іншому виконанні чи аранжуванні запала в голову.
Я також колись на Вакарчука “гнав” через те, що в альбомі “Брюссель” він “запозичив” дещо в “Stereo Mc’s”… і тут мій прокол – шукати першоджерело потрібно принаймні в 1972 році.
Нижче просто одне відео з розбором “що і звідки” – гарні згадки і композиції, плюс щось нове з історії музики.
