В понеділок заїхав до батьків провідати… а також спитати, чи часом не має в них вакантного ларингоскопу для мого медичного рюкзака…
Знаєте, такими щасливими я їх ніколи ще не бачив… в нас класна родина, але тут було трохи інше щастя. Мабуть через те, що я (і сестра також) в свій час не реалізував себе, як лікаря… а цього завжди хотілося мамі, а батько просто завжди підтримував мене у будь-яких моїх прагненнях та починаннях, але скоріше за все, йому також хотілось, що б діти були лікарями, що б передати той безцінний досвід, яким вони володіють.
Тепер в мене є і свій ларингоскоп BriteBlade Pro 2, і купа інших корисних речей.
Виявляється можна дарувати щастя людям, коли в них щось забираєш. Дякую своїм батькам за те, що навіть попри моє небажання в відповідний момент життя займатися медициною, вони вклали в мене багатсько знань, які вже врятували моїми руками не одне життя і сподіваюся в майбутньому ще не раз я зможу скористатися цим даром.
Незвідані шляхи Господні…
