Навіяно котиками\собачками, що потребують нашого негайного порятунку… причому одні й ті ж самі об’яви кочують Мережею роками завдяки бездумно клацанню та взагалі безвідповідальному ставленню до інформації, свого інформаційного простору та взагалі багато до чого в житті.
Ось ми всі розумні. Вважаємо “вату” дурною, продажною та такою, що легко піддається маніпуляціям. Спробую роз’яснити, чому і через що саме мене особисто нервують подібні публікації.
Інфа 100%
При пересиланні будь-чого “друг сказав, що…”, “інфа 100500%”, “з довірених джерел…” тощо – це дезінформація. Повна, часткова, але все-одно “деза”. Коли не можна визначити первинне не анонімне джерело, то для мене вся інформація – це “деза”.
Актуальність
Ми живемо в динамічному світі і те, що було новиною годину тому (добу так точно) вже є мало актуальним. Ню, хто ж не дивиться, що сумнівні події з вівчарками у Львові були ще три роки тому.
Невідповідність місцю
Якщо назва спільноти, наприклад, “Київська Спільна Справа“, то постити про собачок десь в Московії, які “зникли” 3 (три) роки тому геть не варто. Так хоч це й теоретично і справжня історія…
Шахрайський вміст
Чомусь, коли ми вважаємо, що поширення інформації врятує собачку\дитину чи ще когось, то ніколи не розмірковуємо над тим, що це може бути банальне шахрайство (і за статистикою більше 75% таких повідомлень в Мережі є шахрайством – це моя особиста статистика). Банально набравши номер чи надіславши СМС ваші друзі втратять сотні гривень. Тобто стаємо тими, хто допомагає шахраям реалізовувати їх злодійські наміри… причому безкоштовно і добровільно підставляємо своїх друзів.
У випадку коли посилання веде на заражену вірусами сторінку, то користувачам Linux та MacOS може й не варто боятися, але ж переважна кількість користувачів сидять на крадених зомбі-віконечках, я потім найрозповсюдженіше: “Я нічого не натискав(ла), а воно само якось почало всім друзям розсилатися”.
Репутація джерела
Невже “Весті” – це для когось ще є достовірним джерелом, а “Комсомольська правда” – також викликає довіру?!? Ні, а якого ж дідька постійно поширювати їх лайно?
Або, наприклад, шаман Арестович – від нього тащиться чи не кожен третій… а погортати історію цього актора невже так важко… а підняти 2005 рік, коли він разом з Дугіним (це, до речі, один з основних ідеологів теперішньої війни) займався боротьбою з “помаранчевою чумою”.
“Шіза”
Для мене особисто абсолютно незрозуміло, як можна з одного боку підтримувати Україну і одночасно поширювати новини фонду Ахметова?!? В мене особисто викликає це щось схоже на когнітивний дисонанс, коли одні й ті самі люди, в один момент виказують абсолютно протилежне ставлення до одних й тих самих людей\подій\явищ.
А ми ще дивуємося, коли люди свідомо голосують за вбивць, злодіїв, “молоду команду”, “пакет реформ”, “садопоміч” тощо… “Але ж красивий”, “адже ж він на лавочки пофарбував”, “гречку пенсіонерам”…
Знаю по собі, що важко часом розібратися, звідки інформація і чи можна їй довіряти, але хоч трохи ж можна витратити свого часу та розібратися хто і навіщо вкидає. Мені здається, що ФСБ майже не докладає зусиль для ведення інформаційної війни в нас, вони лише дивуються наскільки ефективно ми боремося самі з собою.
Для тих, хто не зрозумів про що я написав, то раджу в гуглі знайти: “Захист методом чубаки!” – це про те, як під незначний відсоток правди можна засунути неймовірну купу дурні та брехні… і примусити повірити в неї.
