Певні родинні обставини фактично змусили нас цього року поїхати в Німеччину. Фактично день у день через тридцять років (дата зняття батька з “довольствія” в ГДР). Зараз загалом про те, якою я її пам’ятаю з дитинства, і якою я її побачив цього року. Звісно, в цьому порівнянні умови і місцини різні, але…
Згадки з дитинства
В 1987-1990 роках ми жили в Лейпцизі і трішки поїздили по ГДР. Звідти наші везли все, що тільки було, а у нас в родині запам’яталось загалом два моменти: 1) розчарування: батькові подарували банджо і воно якимось чином не влізло в маленький контейнер (менший, ніж ми їхали туди); 2) здобуток: туди нас їхало троє, а назад – додалась моя люба сестра.
Дитячі враження про ГДР 30 років тому: тихо; спокійно; великі магазині та якскраві ярмарки; органна музика; дороги без калюж; 30+ видів морозива; смачні лимонади; дитячі парки; безпечно – гуляли всюди і в будь-який час… дитинство.
Час теперішній. Польові нариси. Спостереження за людьми, враження та якісь цікавинки. Головне в наш час – мати зв’язок. Карточку німецьку не вдалось поповнити і по приїзду, користувались пакетом послуг від КС. По грошах вигідно. В нас був телефон та доступ до Мережі.
Люди
Дуже різні там люди. Часом важко знайти німців, або хоча б англомовних. Багато було російськомовних, але ми не намагались спілкуватись.
В Бремені вночі дуже некомфортно почуваєшся в центрі – масово курять, випивають, і схоже на те, що вживають наркотики на вулиці. Не тільки емігранти, але й місцеві молоді люди. Сморід та сміття на вулицях… Коли вертались (також через Бремен), то вдень там чисто було. Одразу скажу, що без музеїв, весь Бремен – це пару годинок.
Гамбург значно більше сподобався. І особливо в районах з приватними будинками постійно зустрічаються приємні і чемні тубілці. Постійно “entschuldigung”, “danke”, “schön”, побажання гарного дня, посмішка тощо. Німці контактні і легко спілкуються. Неодноразово приємно дивували.
Англійською володіють в базі майже всі місцеві, з якими ми спілкувались, молоді люди – дуже добре. Моя “німецька” часом працювала проти мене. Коли я починав з якихось речень шаблонних і це для німців звучало нормально, зрозуміло і по-місцевому (мавпування акцентів та стилів – це в мене явно від батька). Проте, коли трохи далі по розмові, то виявлялось, що запас мій, як в “Еллочки-людожерки”… німці одразу напружувались через те, що не розуміли, як мене підмінили в середині розмови, а мені нічого не лишалось, як переходити на англійську.
Місто
Гамбург неймовірно зелене місто. У нас в Києві є хіба-що схожий шматочок Печерську для порівняння. Населення десь близько 2 мільйонів. З погодою нам пощастило і не пощастило одночасно… з одного боку, майже всі дні дощило і температура 0-10 °C, а з іншого – не було мокрого снігу та сльоту. Проте нам ніщо не могло завадити насолодитись Гамбургом.
Вибачте за погоду, але ми таку любимо…
Висока вологість. Дуже багато зелених рослин. Чудово росте бамбук… та взагалі – все росте.
Промислова та портова інфраструктура на іншому боці Ельби. Забудова малоповерхова, багатоквартирні будинки 2-4 поверхів переважно, є й більші, але 9-ть ми так ніде і не побачили. Навколо будь-якої забудови є діляночки, окрім дитячих майданчиків – просто трава, кущики, дерева без явного утилітарного застосування. Приватні будинки з маленькими декоративними парканчиками (30 – 100 см), часто “зелені”.
Підземні гаражі буквально всюди. Кожен будинок приватний і майже кожен багатоквартирний має підземні паркування.
Цікаві місця
Загалом Гамбург – місто дуже цікаве і гуляти варто буквально всюди. Ліс, парки, сквери, зелені бульвари, ботанічні сади, великі клумби всюди по місту… порівнювати з Києвом не варто – навіть на “найзеленіші” часи. З того, що потрібно відвідати обов’язково:
- Hamburger Kunsthalle – картинна галерея з постійними та тематичними експозиціями. Планувати десь від 4-ох годин на відвідини.
- International Maritime Museum – мореманська тема, “Das Boot”, десятки тисяч мініатюр, великих моделей, тематичних атмосферних експозицій, тощо. Візьміть монетки по 1 Євро на каву. Краще приходити на весь день.
- Hauptkirche St. Michaelis – дзвіниця і підземелля. Також там дають концерти органної музики.
- Miniatur Wunderland – варто сходити, особливо з дітьми. Планувати десь від 3-ох годин на відвідини.
- Elbphilharmonie Hamburg – оглядовий майданчик і самі концерти.
- Mahnmal St. Nikolai – дзвіниця і підземелля.
- Loki Schmidt Garden – неймовірна велика колекція рослин. Навіть взимку там дуже цікаво. Чудовий відпочинок та неймовірна кількість рослин з усього Світу. Планувати десь від 4-ох годин на відвідини.
Підводні човни для вподобувачів теми. Але ми були лише на одному радянському і то не часів WWII.
Транспорт
Міський транспорт регулярний, швидкий, чистий, зручний та дорогий. Стосовно ціни, то загалом розумієш, за що сплачуєш. Метро (там доволі важко розрізнити трамвай-метро) ходить і вночі з невеличкою перервою. Через аплікацію можна прокладати (це система робить автоматично) маршрут хоч через всю Німеччину: пройти N-метрів, сісти на Автобус X, пересісти на Метро Y, пересісти на потяг Z… все з часом, розкладом і прив’язкою до реального транспорту. І, звісно, одразу можна купити квиток.
Для Гамбургу вигідно брати груповий квиток і кататись цілий день по A+B (це фактично все місто).
Міжміські переїзди вигідніше робити на FlixBus хоча і потяги також часто курсують.
Велодоріжки всюди і велосипедисти ними користуються у будь-яку погоду – ось буквально близько нуля і постійний дощ, а люди їздять… і з дітьми також. Місцеві водії, велосипедисти та пішоходи не дуже люблять сучасні еклектичні скутери переважно через те, що ними користується молодь і майже не звертає увагу на ПДР. Пішоходом часто відчуваєш “дискримінацію” оскільки доріжки для “двуногих” бувають вузенькі і вдвох не погуляєш, навіть розминутись двом людям часом важкувато.
Приватні машини переважно маленькі.
Ми жили в апартаментах (мореманська тема – батькові б сподобалось) десь за 30-40 хвилин від центру на метро. В тихому районі майже серед “лісу”. Поруч парки і доволі багато німців. Дуже швидко та комфортно було пересуватись по місту.
Харчування
Якщо закуповуватись в супермаркетах (ми знімали апартаменти і тому була можливість готувати самим), то ціни на продукти в середньому вищі за київські десь на 20%. Багато товарів в таку саму ціну, деякі дешевші. Купували в чотирьох різних мережах, так що можна зробити певне порівняння цін.
В ресторанах, кафе, фастфудах ціни на їжу значно вищі… приблизно від 2+ разів вищі.
Ми прилетіли в Бремен і в центрі міста вночі зайшли в McDonald’s – це просто жах: брудно, смердить, мовами не володіють (толком ні німецькою, ні англійською). Це був єдиний раз і більше ми не заходили в цю мережу. Тут мушу одразу висловити подяку McDonald’s Україна: у нас в будь-який заклад можна спокійні зайти поїсти, а також сходити в туалет, а ось в Німеччині – схоже, що це не зовсім так.
Варто робити поправку на те, що магазини (це стосується загалом і більшості кафе\ресторанів) працюють не допізна, в суботу – пів дня, а в неділю взагалі не працюють.
Традиційну німецьку їжу спробували різну. Резюме: брати м’ясо будь-яке, сосиски (окрім «варених»), салати… а ось капусту(и) – ні… програють, як чеській, так і закарпатській.
Ціни на товари
Загалом цією темою ми не цікавились, проте дощик вигнав нас з ботанічного саду… у великий магазин, де ми собі купили взуття та деякі речі. Ціни цілком пристойні, а по якості явно німецький Китай краще за наш.
Резюме
Якщо ви любите музеї, парки та довгі піші прогулянки, то в Гамбург однозначно варто їхати. Нам тижня майже вистачило для знайомства з цим містом. Хоча можна було ще досліджувати околиці – є на що подивитись. Також лише на музеї можна витратити додатково дні 2-3… плюс на вечірні концерти органної музики ще стільки ж.
